 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатимуться, або після опанування дітьми певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо її розв’язання. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають одної правильної відповіді. Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, діти:
· Знайомляться з альтернативними поглядами;
· Прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції та політичні рішення для суспільства, для окремих людей;
· На практиці використовують уміння захищати власну позицію;
· Вчаться вислуховувати інших;
· Отримують додаткові знання з теми.
Роботу організовую так:
1. Ставлю перед учнями дискусійне питання і прошу їх визначити власну позицію щодо цього питання.
Пропоную три позиції:
2. Залежно від думки учасників, прошу їх обрати позиції біля відповідного плаката і з однодумцями обговорити це питання.
3. Вибираю кількох учасників і прошу їх обґрунтувати свою позицію.
4. Після викладу різних точок зору, запитую, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Причину переходу варто обґрунтувати.
5. Прошу учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.
