Проблема родинного виховання є найголовнішою в ідейно-моральному i культурному житті суспільства, оскільки відродження нації розпочинається з родини, з дитячої колиски. Сім'я, на думку видатного педагога, громадського діяча, талановитої дочки України - Софії Федорівни Русової, є однією з найважливіших ланок процесу морального i естетичного виховання.
СВОЇ перші чуттєві враження від навколишнього світу індивід одержує в сімейному оточенні, тому саме стосунки в сім’ї, культурний, моральний, естетичний рівень її членів, їх захоплення та інтересів, погляди на життя, на людей i природу стають головними чинниками формування світогляду, ціннісних морально-естетичних орієнтирів, багатьох переконань маленької людини.
Я погоджуюся зі словами Софії Федорівни, що "найбільший скарб у кожного народу - його діти, його молодь". Цей скарб плекають батьки - найперші вихователі. Бо хто ж, як не батьки , добре розуміють психологію своєї дитини i повинні керувати вихованням.
А чи завжди вони готові до виховної діяльності? ЧИ завжди вміють зрозуміти її настрій, психічний стан, специфіку сприймання навколишнього світу та поведінки. Які логічно витікають з вікових особливостей дитини?
Як свідчить мій досвід, що більшість батьків не готові до правильної виховної роботи. Дуже часто в сім'ях молоді батьки нерідко не помічають вчасно тих змін, які наступають у розвитку дитини i продовжують "сюсюкати" з нею, обмежують участь дітей в спільних домашніх справах i не завжди забезпечують їй такі умови життя, які сприяють їx повноцінному фізичному, моральному, духовному, інтелектуальному i соціальному розвитку.
Саме до такої невідповідності привертала увагу в свій час великий педагог С. Русова.
В основі ідей вченої була глибока повага до особистості дитини не залежно від її віку. I концептуальним у педагогічній i науковій діяльності С. Русової було положення про те, що"родинне виховання найкраще, бо в його основі лежить ласка матері". Рефлекторні перші жести, міміка i найпростіші звукові реакції дитини надзвичайно важливі в процесі встановлення стосунків між батьками i дітьми.
Я повністю підтримую думку вченої i в своїй педагогічній діяльності роботу з батьками направляю на те, щоб навчити i допомогти їм у сімейному вихованні:
• підвищити рівень педагогічної культури батьків шляхом цілеспрямованої науково-педагогічної освіти;
• спонукаю їx до роздумів про те, якими вихователями своїх дітей вони є;
які позитивні та негативні виховні можливості притаманні кожній сім’ї;
• переконую батьків у необхідності тісного співробітництва сім’ї i школи;
у процесі формування суспільної активності молодших школярів.
Щоб домогтися всього цього використовую різноманітні форми і методи роботи з батьками.
Це : батьківські збори, бесіди індивідуальні і групові, диспути з батьками, зустрічі за круглим столом, консультації, оформляю куточки для батьків, виставки літератури, родинні свята, вечори запитань і відповідей, практикуми, уроки-зустрічі з татами, мамами, бабусями і дідусями, колективні вечори відпочинку, анкетування, семінари і відкриті уроки для батьків.
Я впевнена, що тільки спільна робота вчителя з батьками може дати добрі наслідки у навчанні і вихованні дітей. 3 одного боку, батьки допомагають мені краще пізнати індивідуальні особливості своїх дітей, зрозуміти причини, що сформували певні якості 3 другого боку, я допомагаю батькам краще пізнати дитину і вказати шляхи подолання конкретних вад моральних або розумових якостей чи, навпаки, - дальшого розвитку позитивних якостей з урахуванням и індивідуально-психологічних особливостей.
Роботу з батьками першокласників починаю з першої зустрічі за таким порядком денним:
1. "У сім'ю входить школа" (бесіда).
2. Тести для батьків "Чи готова ваша дитина до школи?"
3. Гра для батьків "Ваші відношення з дитиною"
4. Лист від вчительки дітям.
У бесіді розповідаю, що слід придбати до початку навчального року, та головним чином-як підготувати дитину фізично, психологічно, інтелектуально. Щоб батьки знали, що придбати для першокласника, роздаю пам'ятку "Що необхідно придбати для першокласника". Звертаю увагу батьків на те, що час, який залишився до початку шкільних занять, слід використати для зміцнення здоров'я і загартування організму дитини, розвитку її допитливості, бажання вчитися, а також мислення і мовлення.
Під час зустрічі з батьками проводжу гру "Ваші відношення з дитиною" і тестування "Чи готова ваша дитина до школи?"
В кінці зустрічі батьки отримують "Лист - дзвоник" від вчительки, де написано: "Добрий день, дорога Оленка!
Я твоя вчителька. Мене звуть Наталія Іванівна.
Вітаю тебе-ти йдеш до школи, стаєш дорослою.
Надіюсь, що ми з тобою станемо великими друзями і що ти будеш дружити з усіма дітьми в класі. А їх буде 18.
Я з нетерпінням чекаю тебе в класі. Твоя перша вчителька."
