Керуючись настановою С. Ф. Русової «що дитина – це квітка тендітна і ніжна і доглядати її треба, як садівникові сад», свою роботу і направляю на те, щоб серце дитини було чутливим, щоб відгукувалось на кожне слово. Це робота дуже складна, але вона виховує дітей добрими, уважними, чуйними, милосердними людьми, які не залишать поза увагою людське горе, завжди прийдуть на допомогу тому, хто її потребує.
За допомогою етичних бесід, роз’яснення, повчання, переконання, життєвих ситуацій, ігор спонукаю дітей до діяльності. С. Русова писала: «Гра – це найвидатніша форма природного розвитку дитини». Тому ігри «Якщо ти добра людина, то повинна …», «Ввічливо чи неввічливо», «Промінчики ввічливості», інсценівки – мініатюри «А як би вчинив ти?», моральні задачі, ігрові ситуації «Допоможи Незнайкові», «Що зробив би Івасик?», використовую для виховання морально – етичних уявлень і почуттів, розвитку самостійності.
Відома вчена вбачала, що формування в дитини морально – етичної свідомості, важливим засобом є інстинкт переймання. Діти переймають все, що викликає їхній інтерес – добре і зле, прекрасне і потворне, тому потрібно, «щоб у своєму оточенні вони бачили, щонайбільше краси і добра».

Перші уяви і моральні почуття в дитини викликають її батьки. Софія Федорівна відмічала «Родинне виховання найкраще, бо в його основі лежить ласка матері і мудре слово батька». А дитина – це дзеркало родини, як у краплі води відбивається сонце, так і у дітях відбивається моральна чистота матері і батька. Тому, працюючи спільно з батьками, ми провели в класі інтелектуально – розвивальну гру для дітей і батьків, батьківський лекторій з елементами тренінгу "Дбайте про культуру поведінки дитини", проводимо зустрічі, свята.
Під час роботи з дітьми, пам’ятаю слова С. Русової : «Діти – це найдорожче, це наша надія, наше майбутнє». І тому стараюсь нести кожній дитині – світло знань, світло любові, віру в свої сили і направляю їх на дорогу добра, бо добро всіх зігріває. То нехай же тепло не згасає і в серці у кожної дитини палає!